Володимир Дрозд – Катастрофа
Потягся назустріч, руки його тремтіли. … До нього потяглися руки Гуляйвітра та Дзядзька. … Це ніби криниця з корбою, тільки випустиш з рук — відро потягне вниз, корба крутнулась, потім ще раз, швидше, швидше, корба стугонить, цямрина хитається, а відро летить у темне, густе провалля, куди й зазирнути страшно.