Астрід Ліндгрен – Нові пригоди Карлсона, що живе на даху
Та потім вони почали трохи до нього звикати. … Скажи Карлсонові, щоб був обережний,- порадиі тато.- Ще встигне потім налітатися. … Потім знехотя підніс до рота ложку каші, проте не проковтнув її, а тримав на язиці, ніби куштував. … Потім! … Треба чимось луснути й потішити мене, а то я не граюся,- сказав він.