По-їхньому

по-ї́хньому – прислiвник незмінювана словникова одиниця

АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів

Присутність у їхньому товаристві ще й Колі також не надто покращувала становище, але про це не будемо. Так і називався поїхньому – Бар Валютови. Господар його бажання не зрозумів (“ха, а вона мене ще переконувала, ніби Apfelsinn поїхньому помаранч!”)

ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини

Свічка теж просив, бо він же цвенькати поїхньому не вміє, а Юрко з німцями про все домовиться. І хлопцю страшно одному ходити по тих пущах, а тут дівчинка, і навіть не сільська, що знає місцевість, а Леся, яка лише рік живе в їхньому селі. Ні я, ні Свічка не вміємо поїхньому говорити. 

СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку

Дорохов уже знав, що кабінет прокурора по нагляду за міліцією був тут-таки, в їхньому управлінні. Обидва вони говорили підкреслено поважливо, але в їхньому тоні явно чулася іронія. Попростував стежкою, що вела до якихось сараїв, і в їхньому затінку зупинився.

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Батенько, хоч і були дуже політичні, та коли вже їм чого заманулося, то буде поїхньому. Уявили собі, що се я навмисне так кажу при батеньці, чуючи від них, як вони дорікали матінці, що вони упросили пана Книшевського, щоб він попускав їхньому пестунчикові.

Люко Дашвар – Мати все

Порожня, як жінка після аборту, посеред лісового шляху скніла «тойота», блимала безпомічними фарами і в їхньому непевному світлі попереду ще бовваніла темна чоловіча постать.