Результати пошуку слова: Правда

–  Чи правда, – … –  Правда, ваша величносте, – … – А чи правда, що він складається з води, хоч і непрозорий, як оцей мій ковпак на голові? … – І це правда! …  А правда, що в них навіть очі слизькі?  … –  Правда, пане. … Вчені, правда, кепкували з таких припущень і називали їх небилицями.

– З того часу, як ти повернувся з армії, мені завжди хочеться бачити тебе,- довірливо подивилась на Платона.- Чудна я, правда? … Правда, він не в самому місті, а за вісім кілометрів звідси, але зветься Косопільський цукровий комбінат! … Правда, за останні роки плитки потемніли від гною та пилюки, але кахлі служили красі.

Все-таки краще, ніж нічого, правда? … Я трохи розтягнув першу частину про себе, викреслив слово «нігери», як ти наказав, хоча це правда, у мене від них дах їде. … Правда, мушу тебе спитати: шо таке трюїзм? … Те, шо ти написав, Джонатан, дуже красиво, і я відчув, шо все це правда.

З них пробивається гола правда про відносини в царській армії, про страхіття війни та її наслідки. … Правда, були тут такі самі "запасні жеребкові" з усіх країн Росії, чекали вони, відбуваючи своєрідний карантин, поки поділять їх, відповідно до зросту, й порозпихають по окремих ротах.

І в цю мить – можу дати голову на стин, що правда, – … Правда, вони в мене не їлись поїдом, як інші. … Приблизно те саме говорив мій однополчанин Альберт Хертеріг, правда, по-європейськи – з присмаком скептичності. … Як казав Северин Шутько, найкращий писаний закон – правда в хаті, а під правдою він у будь-якому разі розумів не скруту.

–  І то правда… по національності – ми ні се ні те. … – І то правда, скільки тих принципів на світі? … От ваша Надя – так правда, що троянда, – … – Чесність, правда, вільне слово, вільні думки, – … Правда, часом говоре так звисока, що я мало його розумію. … –  Правда ваша; сум бере, як подумаєш, –

 Ваша правда, ґаздо Стеніславе. … –  Це правда, – … Правда, попервах декого насторожувала її смерть, проте митрополит Мишковицький швидко знайшов пояснення: мовляв, Отець Небесний, надавши їй таку небачену могутність, не міг залишити її на грішній землі, а тому прикликав до себе.

Невже ж це правда, панно Маню, що про вас говорять? … — Це правда… Ось і ви… хоч і які… здається, ненарушен! … — А от, бачте, це правда, — … Правда? … Правда? … — Правда, то велика шкода, — … Але… ага, правда! … — Чи правда, не ручу. … Правда це? … Правда, що виїжджала, виходила за старого заміж?

Мені це до вподоби, і нам нема про що турбуватися, правда ж? … – Правда. … – Я страшенно рада, що ти зловив цю рибину,- сказала молода жінка.- Яка втіха – отакі прості розваги, правда ж? … Ти ж кохаєш мене, правда? … В такому вигляді ми не дуже схожі на братиків, правда? … Але ми на цьому не зупинимось, правда?

Правда, Лідо? … –  Цей вхід, правда, не можна назвати дуже зручним. … І тоді ви говорили б, очевидно, значно веселіше, правда? … Правда, Діано? … Власне, навіть не ми, а сам Артем знайшов її, мушу визнати… Та не червонійте, юначе, це ж правда! … –  Тут, правда, не все поки що зрозуміло до кінця, –