Skip to content А між тим мій фільм про Мічуріна сказав би радянському (всім!) глядачеві, їй-богу, багато більш, ніж усі наші камери тортур на екрані, іменуємі фільмами на «военном материале», з вбивством дітей, жінок, і криком, і жахом, і жорстокістю, що їх і так пребагато у нашому житті. Вiн скрiзь, по всiй землi, посадив яблунi, грушi, сливи, кокосовi та фiнiковi пальми, масличнi та хлiбнi дерева, дуби, кипариси, баобаби, евкалiпти i ще багато-пребагато дерев – я навiть усiх назв не знаю. А в натовпі погомін повзе, що то літавця схопили, що то є літавець , який над Ярополем кружляв уночі, мов кажан, що прилетів він з Києва, цей літавець, де, звісно, усяких чудес пребагато та чорнокнижників і чародіїв, що чесний люд каламутять, тьма-тьмуща. 