РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі
Як це прекрасно: силою суховію, пекучого вітру пустель, подавати холодну воду, життя! … Вони вирвались у поля, окреслені різкою смугою лісу, по прекрасному брукованому шосе. … От вона, ця дівчина, така квола на вигляд, прекрасно довела, що вона може. … – Знаєш, Ніно, тварини прекрасно завбачають погоду.