НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment Вся в білому, вона була прехороше убрана та гарна, як біла лелія. … Свіжий вітрець швидко обсушив сльози молодої, а ясні зорі розвеселили її очі, звернуті на прехороше лице молодого, на його чорні кучері. … Я їх садила своїми руками, кущі порозростались і прехороше цвіли під вікнами!
КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов Posted on by / 0 Comment Ввійдіте ж у його хату, так там-то хороше та прехороше було! … І що то вирядилася– хороше та прехороше!
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся Posted on by / 0 Comment За тим криша з труни, килимом покрита, а несуть її чотири боярина; за ними попи з свічками і диякон з кадилом, а там дяки, та так прехороше та жалібно співають, що хоч-не-хоч так заплачеш.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment Як заколивав легенько кучерями та посунувся боком, а далі як піде видрибасом та вибриком, як кажуть в нас на селі, а далі як почав дріботіть дрібушки… Прехороше, прегарно! … прехороше обставили свої горниці!
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment На самому вершечку стояв палац із гарним просторим двором посередині, з одкритими ґанками, залами та покоями, і все то прехороше, одно в одно, стіни обвішані штучним малюванням; округи поляни, сади розкішні та криниці прохолодні; в льохах повнісінько коштовних вин – то вже про завзятих питців, а не про тверезих та скромних дам.
Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка Posted on by / 0 Comment А у горниці тій хороше та прехороше, гарно та прегарно!
