Результати пошуку слова: Привітно
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Невеликий, міцно збудований, наздогнав її, осміхаючись привітно, ясно. … Старий удівець привітно зустрів гостей, заметушився по хаті, накриваючи стіл і сам невміло пораючись біля печі. … Поволі пішла до сельбуду, що уже привітно зазивав людей своїми вогнями. … розтягуючи слова, привітно закивав до них головою.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа
Мойсей, а сам скоса привітно поглядав на ясну, блискучу, як зоря, чарку настойки. … Освічена веселим світом, біла, просторна хата з повбираними стінами, з лавками навкруги, позастелюваними нерозрізаними рушниками, привітно прийняла в себе гостей. … Серединські привітно й ласкаво прийняли Лемішковського.
ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини
Кравець привітно глянув на Галину Іванівну: – … Леся сама повинна вирішувати, з ким їй дружити, розмовляти, кому привітно усміхатися. … А думка повертається все одно до стрункої привітної дівчини з довгою русою косою, в якій затаїлися золотаві сонячні блискітки. … Мульде виглянув з кабіни, привітно махнув рукою: –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
Ватя розбалакалась з писаршею, розмовляла з нею так ласкаво й привітно, що всі це запримітили; вона вважала на писаршу, ніби вже на свою сестру. … Леонід Семенович проворно й жваво зскочив з наточанки, в одну мить скинув в себе білий дорожній балахон, підбіг до дам, скинув бриля й привітався дуже привітно.
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми
– почулося з верхньої галереї, і всі разом підвели голови – до них привітно махав рукою кремезний чолов’яга в сірому гольфі, сталевого кольору штанях і білому піджаці спортивного крою. … Сухенький, з колючим поглядом сірих очей Урбан привітно кивнув Острожному, показуючи рукою на крісло біля приставного столу.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
промовив він привітно й ледве чутно. … Лише інколи вона начебто забувала, що на людях повинна триматися гордо й привітно й що світ повинен її цікавити: жінка посеред розмови раптово замовкала, відсторонювалась від дійсності й уся перемінювалася в слух, здавалося, що, сторожко надслуховуючи, вона на когось очікувала.
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
"Уявляю собі, як би привітно приняла вона мене." Беру візника й їду додому. … Дама усміхається доброю, привітною усмішкою й жене свій бюст просто на мене. … Мені здається, що я можу ввійти в кожний з цих домів, заговорити з тими людьми, що миготять у вікнах, і вони відповідатимуть мені просто, привітно, трохи сумовито.
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті
Однак той лікар посеред натовпу привидів у білому сказав діловито (мабуть, тоді вона слухала його не як людина, а як річ) і водночас привітно (так їй пізніше згадувалося): – … Коїма усміхнулась, але Канае не помітив і цього привітного усміху. … Мабуть, тому й дівчині-вахтеру привітно вклонився, коли виходив надвір.