ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев Posted on by / 0 Comment Край цей був милий його серцю, миліший, ніж він міг чи хотів комусь признатися, і тепер він був щасливий, що іще півгодини – і він. … «Коли ти любиш якусь країну,- подумав полковник,- не бійся в цьому признатися.
ГЕРШТЕКЕР Фридрих – На дикому Заході Posted on by / 0 Comment Еткінсові довелось признатися. … Але врешті судді з Пті-Жана таки змусили його признатися.
МАЙН Томас Рид – Морське вовченя Posted on by / 0 Comment Я не соромлюсь признатися, що сам відчував задоволення від власних оповідань, як і всі старі солдати й моряки, що, вдаючись до спогадів, немов знову б’ються в давно минулих битвах. … Признатися, перше запитання не дуже хвилювало мене.
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment Не хочеш признатися, га? … Мушу признатися, що мою радість потьмарювало побоювання: а що, коли за нашу відсутність домівку сплюндровано.
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Posted on by / 0 Comment — І я, признатися, не сподівався застати вас дома. … Сором не дав дівчині признатися до свого вигнання, і вона досить спокійно заявила, що вирішила покинути посаду й має готуватись до іспитів на курси чужоземних мов, щоб вступити на них восени.
ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється Posted on by / 0 Comment Ми тут прецiнь самi свої, то ми можемо до того признатися мiж собою, коли нам iде о то, щоби пiзнати причину тої бунтацiї. … Розумiвся, iнша рiч – признатися до того ту, самi перед своїми, а iнша рiч – говорити щось подiбного перед ними!
ФИККЕР Эдуард – Золота четвірка. Дев’ятнадцятий кілометр Posted on by / 0 Comment Він же, замість того, щоб признатися мені в усьому і покаятись, утік. … Просто Мілнерова не хотіла признатися нам, що її викликали в посольство якимось іншим шляхом.
Осип Назарук – Роксоляна Posted on by / 0 Comment Хоч мав уже постанову признатися, що він відступник, але тут ще раз передумав, чи сказати се, чи ні. … Але, гадаю, ану ж ти не схочеш признатися до бідної мами.
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель Posted on by / 0 Comment Мод мала роботу, мала успіх і радість, її взаємини з людьми і з самим життям стали багатші й плідніші, а проте вона була досить чесна, щоб признатися собі: все це разом не могло замінити їй подружнього щастя.
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment А ті удари, з ласки начальства, на Петка сипалися, треба признатися, аж занадто щедро.
