ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол
Виставляв до сонця латки своєї іржі, пашів перегрітим металом, іноді навіть пробував розбити портове безгоміння звуками радіомузики, але ревно зберігав таємницю своїх нутрощів, своїх трюмів, не показував, з чим і чого прийшов. … А в двох персах Лоліти…» Прийшов Лясков, зазирнув через плече Яковенкові, хмикнув: –