КУЛІШ Пантелеймон – Споминки старого діда
От я, злізши з коня, прийшов до нього, а він мене й не бачить, що я йду: струже собі та бурчить щось. … Я прийшов таки близенько та й став: послухаю, що він бурчить. … Рушили ми тихо і, прийшовши до самих гребель, порозставляли перед кожною греблею по шести гармат і рови перед гарматами повикопували, а округи гармат піхота стала.