ВДОВИЧЕНКО Галина – Тамдевін Posted on by / 0 Comment Мiмiчнi зморшки не ламали чоло мiж бровами суворим насупленням, кутики губ не опускалися приречено донизу. … Вони можуть лише мрiяти про безкiнечний простiр, приречено тупцюючи у вольєрi.
БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX Posted on by / 0 Comment Тепер палац при світлі кількох ліхтарів і зблисків штиків самотньо і приречено височив на тлі чорного неба. … З кожним видихом на краю чорної бороди видувався кривавий пухир, поголена голова лежала на чорній кошлатій папасі, очі приречено дивилися в чорну стелю.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment – стальним перстенем і приречено на знищення. … Над усіма частинами приреченої дивізії, власне, над рештками її повіяв подих смерти.
СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ – СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Posted on by / 0 Comment Інакше вона перестає бути самовистачальною мовою, стає мовою-сателітом, приреченою кінець-кінцем на зникнення.
РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал Posted on by / 0 Comment Неподалік підносився скорботний храм Посейдона, що приречено чекав близької й ганебної для нього висвяти у нову віру. … приречено мовив Маккензі.
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment Тобто, з одного боку, залучено до якогось такого, курва, істеблішменту, а з іншого – приречено на нелеґальний статус.
ЯЧЕЙКІН Юрій – Бiблiйнi пригоди на небi i на землi Posted on by / 0 Comment Головне, опинитися якнайдалi вiд приреченоу Нiневiу. … Надвечiр тридцять дев’ятого дня вийшов я з караваном верблюдiв (як одногорбих, так i двогорбих), тяжко навантажених “доброхотними подаяннями”, за врата приреченого вертограда.
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment сказав я тихо й приречено. … Я витягся, як мрець, склав на животi руки i приречено втупився у стелю.
Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях Posted on by / 0 Comment – Анн-Марі приречено зітхнула. … Він приречено зітхнув.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment Тільки тепер йому стало зрозуміло, чому мурза Ізмаїл заїкався і мав вигляд людини, приреченої до страти. … На сполотнілому, приречено застиглому обличчі голубим жахом горіли великі прекрасні очі.
