Олександр Довженко – Щоденник Posted on by / 0 Comment А витікають вони з голови неначе через мікронне тоненьку щілинку, і все написане мною здається завжди мені нікчемною краплинкою того, іцо я так пристрасно хотів сказати.
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ Posted on by / 0 Comment Ніколи ще не прагнув він так пристрасно врятувати людське життя, як зараз.
ПАШЕК Мирко – Ловці перлів Posted on by / 0 Comment – пристрасно вигукнув він, звівши вгору голову. … – пристрасно вигукнув Ель-Сейф.
Володимир Дрозд – Катастрофа Posted on by / 0 Comment Гуляйвітер, як завжди, пристрасно, Дзядзько — бавлячись, але не без потаємної думки. … Він щось пристрасно нашіптував.
Малолітній – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Зося любила Андрія пристрасно, та любила лише його тіло. … Вона місто відповіди оглянулась на всі боки, чи хто на них не дивиться і обняла Андрія руками за шию і стала пристрасно цілувати.
НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна Posted on by / 0 Comment – пристрасно, з обуренням вигукнув Смирнов i враз застиг, глянувши на Чака. … Вона дуже пристрасно говорила про дружбу народiв, про найважливiше з мистецтв – кiно, про важливi завдання, якi стоять перед усiма.
Улас Самчук – Марія Posted on by / 0 Comment Світ забажав запалити, стерти на порох… Жадав стоптати всі племена і раси, затерти і зогидити їх лице, йшов до мети через огонь і студінь, гнався по купах трупів, по гострих багнетах, ревів болем бажання і пристрасного хотіння перемоги.
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна Posted on by / 0 Comment Я сам ревнував її до свого двійника, якого вона так пристрасно обнімала у задзеркаллі. … Лунають голоси з динаміків, виступають люди відомі й невідомі, промовляють палко і пристрасно, закликають повалити злочинну владу.
ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна Posted on by / 0 Comment – крикнула Зоя гнівно і пристрасно. … – Так і людина, товаришу Шельга, так і людина у людському океані… Я от пристрасно полюбив це суденце… Хіба ми не схожі?..
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment В такі хвилини він, наш вогнистий промовець, ставав від хвилювання ще блідіший, ніж звичайно, ставав білий як крейда, очі його повнились блиском, а голос дзвенів так пристрасно й молодо, що жіноцтво, слухаючи запальну його промову, аж умлівало від захвату: —
