Результати пошуку слова: Присяга

Пам’ятаю, якось засудили одну тітку за те, що вона задушила своїх новонароджених близнят, хоч вона присягалася, що не могла задушити близнят, бо в неї народилося лише одне дівчатко, яке їй пощастило задушити зовсім безболісно, ані писнуло. Будете присягати. А він заявив, що присягати не буде, бо це проти його переконань.

19 виходить, що присяга складається лише один раз, коли особа вступає на державну службу вперше. 502-503], присяга 1669 р. 93], присяга 1672 р. 152], присяга 1676 р. [7; 10], присяга 1682 р. Неурядова старшина Чернігівського полку за присягами XVII – XVIII ст.

Ніколи, пані, я не битиму ваших дітей, присягаюсь перед богом. Навіть думка про доброчесність і про вірність, в якій вона присягалась панові де Реналю, думка, що мучила її кілька днів тому, і та з’являлася сьогодні недаремно: вона проганяла її, як непрохану гостю. — Ніколи, честю присягаюсь!

Оксен знав, що, прийшовши до артільного двору, побачить ті ж самі недоліки, які були вчора, і що всі ті люди, яким він вказав на неполадки, замість того щоб виправити їх і не допускати надалі, будуть виправдовуватися і присягатися, що вони в тому не винні, і розводитимуть руками.

Присягаюся Білою Рукою! У великому світі відбуваються важливі події, а які саме, я згодом дізнаюся, у щасливу чи лиху годину… Присягаюся корінням й сучками! –  Присягаюся Феларофом, це живе втілення Західного вітру!   Присягаюся своєю радісстю! Присягайся ним, але не торкайся його.

–  Ох, яка страшна присяга!  –  Страшна присяга, – хоч сподіваюся, що не треба буде присяги, аби міцно триматися один одного: досі нас в’язала власна вигода, а вона певніша, аніж присяга чи порука. –  Можливо, хоч дядько твердить, навіть присягається, що втримав би оленя цілу ніч.

Богом присягаюся, придумав!.. Ні слова лестощів, ані словечка, присягаюсь апостолами! –  Богом присягаюся, міс Луїзо!  –  Атож, Богом присягаюся!  Богом присягаюся, сер, ніколи б цього не подумав! Опустіть револьвери, а ні – то Богом присягаюся, відрубаю руку першому, хто торкнеться курка!

Давати роту – присягати.) над зброєю князя Святослава. Зараз на цьому ложі лежав Іоанн Цимісхій – той, що вбив тут, у цій спочивальні, імператора Никифора Фоку, той, що присягався в любові, а пізніше зрікся Феофано. О, ці жінки, либонь, усі такі, тільки що – присягайся їм у любові.

Присяга Роегнера… — — Присяга Роегнера так мене обходить, як торішній сніг! Рада вирішить, чи присяга покійного короля має вирішити долю спадкоємиці трону. Подібна присяга спроможна створити міцний, нерозривний зв’язок приречення між тим, що присяги зажадав, та її об’єктом, дитиною-несподіванкою.

Він благав: «Ти нас не знищуй, не губи ти нас усіх,- Присягаємось покірно нести гніт твоїх кормиг, Віддаєм усі багатства, і себе, й дітей своїх. Присягаюся – не знаю за собою я провин! Головою присягаюсь, я заб’ю свою сестру, Бо віддав я їй царівну, щоб напутила добру, А вона її зманила у дияволову гру.