Результати пошуку слова: Приятель
Борис Грінченко – Під тихими вербами
Звісно, як побачить вона Карпову Катрю,— це ж її й приятелька,— як та дитинку пригортає та вчить її ходити, то, їй-бо, так чогось і Гаїнці схочеться, щоб учити дитинку ходити, свою дитинку, не чужу… … — Він у тебе як, вірний приятель? … казав Зінько.— Бо тепер мені легше й на сонце дивитися за таким щирим приятельством.