Результати пошуку слова: Пробіг
ПРУС Болеслав – Фараон
шепнув Рамзес, і тінь пробігла по його обличчю. … Подекуди між деревами видно було світло; інколи повз них пробігали слуги царевича. … – Не турбуйся, володарю; якби ти заразився, вона б уже в тебе була… Царевич відчув, як мороз пробігає йому по тілу. … Думки пробігали в його голові із швидкістю і ясністю блискавиць.
Микола Олійник – Леся
Чи не пробігла між вами чорна кішка? … Леся спочатку пробігла очима розгонисте писання, а вже потім почала: — … Лариса Петрівна швидко розірвала конверт, пробігла нерозбірливо написані рядки. … Лариса Петрівна швидко розірвала конверт, пробігла очима лист. … Лариса пробігла очима телеграму, захиталася і, щоб не впасти, прихилилась до стіни.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
Він дедалі більше заглиблювався в себе, квапився пробігти думкою ген-ген назад… назад… бо відчував, як десь збігають останні хвилини його життя… Ця вулиця… Вона чомусь стала перед ним нагло сліпуче-сонячною, дзвінкою. … А коли вже колона пробігла всі вулиці й звернула на останню – до них таки вибігла людина.
Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода
Григорій пробіг очима аркуші й жбурнув на стіл. … Пробіг по струнах пальцями, насупив брови і заспівав: Ой Богдане, Богдане, запорозький гетьмане, Да чому ж в чорнім ходиш, да в чорнім оксамиті?.. … Ще не пробігло тричі високим літнім небом ясне вселюдське сонце, а вже зайшло блакитнооке сонечко, яко Григорієві світити мало усе життя.
ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна
Часто-часто замахав крилами, сів, пробіг по ріллі і скочив із сідла кроків за тридцять од людей. … Вона хутко пробігла повз Гусєва, – … Зоя пробігла до гардеробної. … – стривожений голос мадам Ламоль голкою пробіг крізь мозок. … Вітер дедалі грізніше хвилював океан, пробігав неспокійними брижжами по величезних хвилях.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
У неї в думці пробігла смерть Останова. … У Івася аж сміх пробіг по лицю. … Тихо, сумно… Ось щось зразу залопотіло… Мороз пробіг вподовж спини; волосся полізло вгору… «Ку-ку-ріку-у-у!»-прокричав десь поблизу півень – і замовк… Чіпка сплюнув; перекинувся на другий бік. … По личку її, сумному й жовтому, раз по раз пробігали якісь смужки.