Результати пошуку слова: Провалля

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО

Posted on by / 0 Comment

Ось i тi високостi, на якi здiйнятись може вiльний дух людський, а ось i тi провалля, де на днi самому, скутий, як невiльник, плазує вiн у поросi й темрявi… Ось, волочучи кайдани, покволом, вiками цiлими, проходять люди, забитi, заляканi люди…

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз

Posted on by / 0 Comment

Тільки яри та провалля, повні пітьми, туману й холоду, грізно чорніли геть навкруги, бо місяць, мабуть, жахався послати свої паруси в ці таємничі закутки… Семен помолився до неба, загорнувся у свиту і заснув твердим сном натрудженого робітника.

МИРНИЙ Панас – Серед степів

Posted on by / 0 Comment

А он, на праву руч, здіймаються гори, підковою обняли вони ту долину, де ви лежите; вся верховина їх покрита густим лісом, а боки покриті глибокими ярами та крутими проваллями… Он понавертало цілі купи жовтої глини; понаставляло гострих стрільчатих голів червоного глею.