Результати пошуку слова: Прозоро

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

В глибині небесної блакиті поволі пливли й танули прозоро-білі хмаринки. … Серед лісу з-під каміння й скель пробивалися джерела прозорої, холодної води й наповнювали грайливими струмками водоймище ставу. … Руська земля була за два-три сажні, а високий польський берег уже вкривався прозоро-сизою імлою.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

Високий берег, оповитий прозорим туманом, мрів в далечині, неначе поетичний міраж в прозорому синьому небі. … А пишний вид в стрічках та в квітках все мрів перед ним навіть в легенькому диму кадила, в прозорому повітрі спорожнілого двора та садка, в важкому повітрі невеличких покоїв покійного панотця.

ЄФРЕМОВ Іван – Зоряні кораблі

Posted on by / 0 Comment

У прозорому повітрі далекозорі професорові очі розрізняли всі деталі близького берега. … На зворотному боці диска, в центрі, виднілося кружальце з такої ж прозорої речовини, вкритої матовою сугою, з опуклою, а не увігнутою, як на тому боці, поверхнею.

ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці

Posted on by / 0 Comment

На протилежний, правий берег Дніпра, заволочений прозоро-бузковою млою, вже лягли нерівними плямами перші сутінки й поповзли, наче розколини, по зеленому шумовинню густих заростей. … Ніби куля з прозорого рубіну, вона поволі оберталася, переливаючись червоними зірочками.

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

На їх пишнім, тяжкім, що вгиналося, гіллі насів прозоро-білим надихом іній, і вид перед нами й обіч нас був чи не казочно гарний. … А ти обходив чи оббігав якусь невеличку калабаню, що виробилася з недалекого джерела, і старався зловити стрикізку, пояснюючи мені, що їх крильця тому прозоро-сині, бо й небосхил такий.

Жюль Верн – 20 000 льє під водою

Posted on by / 0 Comment

Капітан Немо і його сильний товариш, простягтись у прозорому середовищі, перші подали нам приклад і швидко заснули. … Завдяки правильній сферичній формі, дивовижній чистоті й прозорості, невимовним переливам кольорів ця перлина являла собою коштовність, якій не було ціни.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Прозоро дивлячись у заґратоване віконце, Молотковський роздмухував жар у горнилі. … Пахло гіркувато-п’янким вранішнім димком, що прозоро вився над коминами. … З нього мов крізь туман на мене глянули прозоро-сині очі. … Він горбився, костюм висів на визисканому літами тілі як мішок, лице вкрилося прозорою, полискуючою блідістю.