Результати пошуку слова: Проні

проніме́цький – прикметник відмінок однина множина чол.

проніа́р – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний проніа́р проніа́ри родовий проніа́ра проніа́рів давальний проніа́рові, проніа́ру проніа́рам знахідний проніа́ра проніа́рів орудний проніа́ром проніа́рами місцевий на/у проніа́рові, проніа́рі на/у проніа́рах кличний проніа́ре проніа́ри

проні́мфа – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний проні́мфа проні́мфи родовий проні́мфи проні́мф давальний проні́мфі проні́мфам знахідний проні́мфу проні́мф орудний проні́мфою проні́мфами місцевий на/у проні́мфі на/у проні́мфах кличний проні́мфо проні́мфи

– Заповіт Проніса.  … Там знайде він золото і… здобуде його… як добував я, Проніс. … Вона візьме рисунок… і знайде поклади, залишені мною, Пронісом”. … –  Дмитре Борисовичу, а хіба Проніс – це скіфське ім’я? … І десь там, якщо вірити заповітові Проніса, лежать поклади золота… Як же цікаво!

Та я б уже такий, щоб і лягати, та Проні ж ждемо. … Чи не проґавив за нею главного предмета, Проні? … От як би Проні не пропустить! … А вот, штоби Проні не випустить з рук, то необходимо. … (До Проні). … Наталка (до Проні). … Голос Проні (з кімнати). … Голос Проні. … боюсь Проні; от лихо! … Прокіп Свиридович (до Проні), Дай мені пляшку й чарку; я замкну.

множина називний Пронь Проні́ родовий Проня́ Проні́в давальний Проне́ві, Проню́ Проня́м знахідний Проня́ Проні́в орудний Проне́м Проня́ми місцевий при Проне́ві, Проні́ при Проня́х кличний Про́ню, Пронь Проні́ *