Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Пророк Сичі (“На ниву в жито уночі…”) … И на родном прекрасном поле Пророка каменьем побьют! … И мир пророка потерял, И слава сына потеряла. … Пророка, Свого неситого царя, Кленуть Давида сподаря. … Нівроку, До божого царя-пророка Сама Вірсавія прийшла, І повечеряла, й сикеру З пророком випила, й пішла Спочити трохи по вечері З своїм царем.