Результати пошуку слова: Проща
Борис Грінченко – Під тихими вербами
— Прощавай, Гаїнко!.. … Прощавайте!.. … Другого ж дня дід Дорош забрав дещо своє з рідної хати, попрощався з невісткою, з онуками — тільки з сином не схотів прощатися,— утер нишком сльозу з старих очей та й оселився зовсім у Сивашів. … Прощайте, мамо!.. … Прощавай!.. … Тоді прощався з дідом, з товаришами і кожному казав останнє привітання.