Результати пошуку слова: Проща

МИРНИЙ Панас – Голодна воля

Posted on by / 0 Comment

Василь потім бачив, як Иосипенко приймав до своїх рук добро панське, як тужили, прощаючись, мати і дочка, як батько, наче п'яний, хитаючись, вивів шкіньку з двору, і поїхали собі. … Сонце, прощаючись з землею на довгу зимню пору, так вигрівало та висвічувало. … Шукають-Прощай.

Юрiй Яновський – Чотири шаблi

Posted on by / 0 Comment

Передовий, на котрому було написано крейдою: “Прощай, мама!” – … – Ну, прощавай моя хата, – … Тайга не прощає зупинки. … сказав на прощання Шахай, i Марченко пiшов бродити по бiлому свiтi. … Урочисто вiдлетить подих з грудей, i впадуть на землю руки, нiби прощаючися з нею.

Кобилянська Ольга – Людина

Posted on by / 0 Comment

— сказав і подав їй руку на прощання. … Лише вихор гудів та свистів безнастанно, та гнав тихими улицями… Прощання обох женщин було холодне і німе. … і подала йому руку на прощання, причім уникала його погляду. … При прощанню він поцілував знов у руку, а вона просила його приходити.

ПАВОН Франсіско Гарсія – Руді сестри

Posted on by / 0 Comment

Не заходячи в зайві розмови, він усміхнувся до них і, піднісши праву руку на прощання, вийшов через хвіртку, бо головний вхід до будинку призначався тільки для візитів. … Мануель, ставши на приступці у дверях автобуса, помахав рукою на прощання. … На все життя в пам'яті лишилося прощання на Північному вокзалі.

о.Франц Гаттлер КРИВАВА НЕЗАБУДКА Хресна дорога Спасителя Упорядник

Posted on by / 0 Comment

Скріпи мою щиру волю і постанову з любови до Тебе за них молитися, потішати в смутках, стримуватися від гріхів і, по можливості, їм помагати, брати в оборону, коли їх будуть знеславляти, прощати зі щирого серця моїм ворогам, а своє серце буду старатися уподібнити до Твого.

Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ

Posted on by / 0 Comment

Спочатку він навіть оторопів від враз розквітлого кабінетного пейзажу: або не туди потрапив, або, не приведи Господи, міністр переставився і почалось всенародне прощання, бо конопляна секретарка несподівано люб'язно відчиняє перед ним двері, а сама чемна та ввічлива, як лиш на похороні такі стерви бувають…

ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ

Posted on by / 0 Comment

Поселенці острова Лінкольна окинули прощальним поглядом усю місцевість, обійшли кратер по його вузькому пружку і за півгодини спустилися на плато першого конуса, де ночували минулої ночі. … Сонце, що нарешті виринуло над обрієм, обіцяло чудовий день, один із тих теплих осінніх днів, коли літо ніби прощається із землею.