На уходах – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Ну, але це вже для мене не гріх, бо я охрестився, а панотець мені сказав, що як хто охреститься, тому всі попередні гріхи прощаються. … Прощавайте! … Тоді татарин, прощаючись з Тарасом, всунув йому гаманець з дукатами і радив добре сховати, щоб у нього не забрали.
Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески Posted on by / 0 Comment – Ну, прощавайте, дядьку, треба їхати. … Залишив записку: «Прощавайте!
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ Posted on by / 0 Comment Як жити, терпіти, не згадувати, перед людьми не соромитися, прощати навмисне і ненавмисне зло. … На цей раз Лупул зі своїми вояками покинули село серед ночі і без прощання, навіть не замкнувши колишнього постерунку.
ВОВЧОК Марко – Два сини Posted on by / 0 Comment Провели мене діти за місто… От іще й досі, як вибереться літом день гарячий, душний, то й згадаю собі те прощання наше: от ідемо містом… позачинювані будинки, запиняні вікна скрізь; за містом соснина темна, далека заступила шлях піскуватий; суне перед очима по піску рипливий…
АДАМС Петер – Ангели по десять шилінгів Posted on by / 0 Comment На прощання вій мало не цілував мені руки. … Міцно потиснувши Чедові руку на прощання і надавши йому можливість розрахуватися з шинкарем, Роберт Уейд вийшов з пивнички.
РОМАНЧУК Олег – Право на істину Posted on by / 0 Comment Ми потиснули на прощання один одному руки. … Сучасна мавка подала на прощання свою маленьку долоню.
ЛЕМ Станіслав – Едем Posted on by / 0 Comment Усі трохи боялися хвилини прощання. … Ні, тільки без проводжань, прощань – це не має ніякого сенсу.
ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР Posted on by / 0 Comment А все ж до Єльчиної долі, видно, зостались вони не байдужі, бо, прощаючись, молодший кинув Катратому: — … Орлянченко завернув до себе, кинувши Миколі на прощання: «Салям!»,
САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі Posted on by / 0 Comment Ну, прощавай, Москва – місто моїх студентських років! … Мокрими пластівцями падає сніг, пішоходи дуже швидко стають схожі на снігових баб… Сьогодні прощався з лабораторією.
МИРНИЙ Панас – Казка про Правду та Кривду Posted on by / 0 Comment А тепер,- каже,- прощай, бо, довго не бувши на свіжому повітрі, чогось мені моторошно стало”.
