Skip to content Станеш ти прудконогим і невтомним, як кінь, будеш, немов рибина, плавати у воді, птахом у небо злетиш. …
Він став таким же спритним і прудким, як і до біди. …
Птахом в повітрі, рибою в струмку, прудконогим конем у степу вона вислизнула, втекла, повернула собі свободу і тепер поспішає додому. Наскільки пригадую, ваша улюблена поетеса… Дощі випадають, над гладдю ріки Зі співом кружляють прудкі ластівки, Вільшанки за тином в пістрявім вбранні Висвистують примхи свої голосні, Десь кумкають жаби, забувши про сон, Сплять сливи, узяті у білий полон, Не думає все це про згубу війни, Про долю людей, що загинуть вони.