Результати пошуку слова: Пруд

МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

Posted on by / 0 Comment

Однак ні в Спихальського, ні в Романа, ні в Гурка коні не відзначалися прудкістю, і Яненченко швидко відірвався від них. … Попереду мчав прудконогий Сікач. … буркнув Іваник і, побачивши, як сіпнулася гетьманова рука до шаблі, прудко шмигнув у натовп, де Зінька зразу ж дала йому стусана межи плечі, щоб не був такий розумний.

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

Можемо тільки зазначити, що під час морських походів козаки завжди були в небезпеці від того, щоб дістатись у руки туркам, бо за доброго вітру турецькі галери ходили прудкіше, ніж козацькі чайки, і, нагнавши їх, вороги могли топити гарматною пальбою, а козаків забрати з води у неволю.

ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

Posted on by / 0 Comment

Явдоха це, очевидячки, знала, бо й сама йшла не вельми прудко, а можливо, в неї між потилицею й тім’ям розплющувалося третє око, що його, здається, мають тільки білі голови, та й то не всі, і хоч око те й погано бачило, як член тіла, що відмирає, а ще й крізь густу заслону густого темного волосся, але, що треба, викмічувало.

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

Що-разу перед моїм приходом Клавдія Петрівна лежить на канапі й, коли я входжу в кімнату, швидко схоплюється, чепурить поспішно своє прекрасне волосся й іде прудко мені назустріч, у замішанню й тихій радости. … Вона встає, прудко переходить до кушетки й падає головою в зелену, вишивану подушку.

ДОВЖЕНКО Олександр Петрович – Зачарована Десна

Posted on by / 0 Comment

Вони порались коло цвiту i так прудко лiтали до соняшника, до маку – й додому, i так їм було нiколи, що, скiльки я не намагавсь, як не дражнив їх, так нi одна чомусь мене й не вкусила. …  Вона була малесенька й така прудка, i очi мала такi видющi й гострi, що сховатись од неї не могло нiщо свiтi.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

Тільки вряди-годи якась там дуже голосна та прудка матушка, забувши за похорон, дзеленькала, неначе в голосний дзвоник дзвонила. … Балабуха дивився їй вслід: йому сподобалося, як Олеся бігає швидко, прудко, легко, як на їй гадюками в'ються червоні стрічки. … – Добре вам бігати, коли в вас ноги проворні та прудкі.

ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань

Posted on by / 0 Comment

До всього дотянулася прудка народна гадка-здогадка; нема нічого такого на землі й на небі, щоби його не сягнула, не осмислила, не встаткувала глибинна мудрість вишліфуваного в часі поколінного виміру. … За один такий пруд я видужувала.

Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ…

Posted on by / 0 Comment

Відрекомендувався: полковник Сергій Прудько, родом зі Скалата. … Прудько знав добре українську мову з галицьким акцентом, літературу, народну творчість. … Прудько не дуже хотів вірити, що я йшов без зв’язків. … Прудько намагався пригрозити, налякати, але я спокійно майже дослівно сказав: “Ну і що ж?

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький

Posted on by / 0 Comment

Баскі та прудкі коні князівського поїзду бігли, наче заіграшки. … І мені може колись справиш шовкову плахту, та може й мене посватає якийсь волинський прудиус. … – Зараз одягайся, лаштуйся, укладайся, а ми візьмемо прудкіші та баскіші коні та завернемо за тобою та й навтікача слідком за військом!

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

Сплеснула в долоні, зареготалася та й помчалася буйними житами… Далі – вискочила на зелену луку, що красувалася польовими квітками; потім – повернула круто наліво, почесала яриною; як білочка на деревину в лісі, так вона збігла прудко на згірок; стала, перевела дух, озирнулася; осміхнулась; махнула правою рукою: «сюди, мов!» –