Пружкий Posted on by / 0 Comment …пружки́м знахідний пружки́й, пружко́го пружку́ пружке́ пружкі́, пружки́х орудний пружки́м пружко́ю пружки́м пружки́ми місцевий на/у пружко́му, пружкі́м на/у пружкі́й на/у пружко́му, пружкі́м на/у пружки́х [рідко]
Пружок Posted on by / 0 Comment пружо́к – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний пружо́к пружки́ родовий пружка́ пружкі́в давальний пружку́, пружко́ві пружка́м знахідний пружо́к пружки́ орудний пружко́м пружка́ми місцевий на/у пружку́, пружко́ві на/у пружка́х кличний пружку́* пружки́*
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова Posted on by / 0 Comment Може, тільки біла барва, а може, й ніякої барви… Небо перед ним укрилося брижистими хмарами, вони раптом пожовтіли – жовті хмари над дивовижно ясною пружкою з темно-синіми ямами; там теж – пустки, і у них уже почали в’язатися драглисті вузли тьми.
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment …і жорсткий як дріт, ще й такий соромітно кучерявий, мов, прости Боже, не на голові, а на грішному тілі, де ще дитині й не засівалося, і часами материнські пальці на тім пружкові на мить затерпали — під голкою згадки, як нишком хрестилася й відпльовувалася на вид місячного знаку баба пупорізка, добачивши в ньому бусурменське тавро…
ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій Posted on by / 0 Comment Коли я розмірковую про минуле, то воно мовби розростається: приморське місто губиться за пружком уявного обрію, його вулиці перетворюються на святкові проспекти, вогні зливаються у сяєво, і я ловлю себе на думці, що свого часу так і не обійшов його пішки.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment З вигляду бравішого в таборі не найти: все на ньому як влите, наче родився в цьому обмундируванні пілотка від вуха рівно на два пальці, комірець довкола налитої кров’ю шиї навіть у найбільшу спеку блищить білосніжним пружком.
Семен Скляренко – Святослав Posted on by / 0 Comment Одягнена була княгиня в бiлу тонкого шовку з срiбними хрестами сукню iз золотим пружком по краях, пiдперезана широким червоним поясом, на плечах у неї легко лежало корзно з багряного оксамиту, оторочене соболями, голову княгинi покривала бiла шовкова пов'язка, кiнцi якої спускались на плечi.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Та через кілька хвилин спішені німці вистрибнули з жита і вузеньким пружком лугу кинулись до ріки, поливаючи свинцем протилежний берег.
