Ольга Кобилянська – Земля
Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. … А прямо в очі не могла казати йому, що саме його п’янство спонукувало її до такого гіркого рішення.