Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом Posted on by / 0 Comment І ми, люди, схожі на цього птаха, але маємо одну перевагу – ми знаємо, яку дурницю робимо. … добре знайомим тенорком Татуся промовила птаха, –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment Та птаха все кивала крилами, а Люба сіла й усе навіщось моргала довгими бровами. … Варто б дізнатись, що воно за птаха», –
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика Posted on by / 0 Comment Він каже, що це його білі брати, що вони приїхали на великому кораблі з-за моря, що вони двічі літали в череві казкового птаха. … Візьміть під арешт цього птаха.
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель Posted on by / 0 Comment Готельна прислуга забирала вазони й крісла, щоб звільнити місце для величезного Вандерштіфтового птаха. … І ще одне залишилося в Мака від тих часів, коли він працював у шахті – різкий покрик хижого птаха: «Гей!
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment Він казав дивися на суфіїв або на Вітмена, вчися замовчувати, слово «птах» напиши в такому поєднанні, щоб усі побачили в ньому вже не просто птаха. … У ній виникає дивна чарівна птаха, що вміє співати людським голосом.
Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment Вiн трусив п'ястями й лiктями, навмисно комiчно зображаючи птаха з недорозвиненими крилами, й видерся так, на кривих ногах, до вулицi, де його чекало димчасте сiре авто.
Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів Posted on by / 0 Comment мені навіть здалося, що я побачив барвистого птаха на руці в хазяїна. … А птахам ніж ніби ні до чого… –
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів Posted on by / 0 Comment Трохи зігнутий, з горбочком ніс через відсутність вусів здавався крючкуватим, як дзьоб хижого птаха. … Від острова Рапа-Нуї підводний човен повинен був пройти по прямій, польотом птаха, близько п'ятнадцяти тисяч кілометрів.
Володимир Дрозд – Катастрофа Posted on by / 0 Comment Трохи зарано я втямив, що, ловлячи синього птаха, можеш і горобця не спіймати. … За синіми птахами ніхто не гнався—гадаєте, лише я волів синицю в жмені мати?
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment Здавалося менi, що я навiть бачу чарiвно-гарнi мiста на схилах гори, з церквами, з палацами, з високими вежами (то химерно переплiтались вербовi гiлки) i вершникiв навiть бачу що мчать по звивистих гiрських дорогах (чи не птаха якась ворухнулася в гущинi), i навiть чую цокiт копит (то дзвенiло у вусi вiд тишi).
