НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена
думала Марта Кирилівна і почала пускати з очей солоденькі проміння на вуси й очі того Зевса. … Але рада б душа в рай, та гріхи не пускають,- одказав Ломицький. … Вона зрозуміла, які то гріхи не пускають його в рай: ті гріхи – була вона сама. … думала Марта Кирилівна, пихкаючи по-паничівській та пускаючи дим під стелю.