Результати пошуку слова: Пустити

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3

Posted on by / 0 Comment

Найкраще пустити кінноту – це єдине, в чому супротивник нам поступається. … Гондорські гінці на цьому відрізку звичайно летять щодуху, і ми зможемо, не підіймаючи шуму, пустити коней в кар’єр. … Довгий батіг свиснув над їхніми головами, оглушливо клацнув – і Урук-хай наказав пуститися бігцем з місця.

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

Навозити й пустити за вiтром? … quot; I пустять князi, як же можна не пустити!" Звичайно, Тур думав, що ця розмова з Малушею вiдбудеться не скоро. … Нi, щастя, як це думав Добриня, давно ходило взап'ять за ним, вiн тiльки не мiг пустити його поперед себе.

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

Коли пустити її в світ, вона сама себе знищить, її вдача й чуття нанесуть їй багато горя. … Виходячи вже з алеї, я побачив Нестора й Василька, які силкувалися пустити в повітря свого паперового «драха»[19]. … — спитала й з тими словами оглянулася, мов надумуючися, куди б пуститися наново в ліс.

Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма

Posted on by / 0 Comment

Після тривалих вагань і двох або трьох запеклих суперечок було нарешті вирішено посадити всіх бранців (за винятком Огастеса, бо Петерс мовби жартома, але наполегливо зажадав, щоб він залишився при ньому як писар) у малу шлюпку й пустити за водою.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

І сам герцог, і Костянтин та інші його прибічники – всі вирушили дружно з Афін боронити граниш, щоб війська принцового далі не пустити. … Коли дізнався про те начальник міський, чоловік розумний і людяний, він вирішив пустити в непам'ять вину Джан-ноле, –

Стендаль – Червоне і чорне

Posted on by / 0 Comment

«Ти не схотів мене пустити до себе минулої ночі? … — Пройдімось по саду,— сказав академік, радіючи нагоді пуститись у довге й барвисте оповідання.— Як! … Він сам підказав їм, що вони мусять робити в своїх політичних інтересах, ці йолопи й не думали про це і вже готові були пустити сльозу.

ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань

Posted on by / 0 Comment

“Та неня вповідали, що якийсь розбійник просився на нічліг, коли я родилася, його не могли пустити, то він із злості украв мене і посадив на кіл, оце такий слід лишився…” Усміхнувся сивовусий муж та пригорнув молоденьку свою дружину до серця – бо що міг кому сказати.