Результати пошуку слова: Півень

Вийшовши з сільради, Варчук, як півень, застрибав по дорозі, нахиляючись над бурою лопушиною Данькового вуха. Вигоди, і червоний півень, і смерть кривилися в незграбних, нарочито перекошених, літерах. Прозору хмарину надрізав гострий срібний леміш, пересунулось навскіс перехрести рам, на сідалі загорлав, забив крильми півень.

пі́вник1 – іменник чоловічого роду, істота (півень) відмінок однина множина називний пі́вник пі́вники родовий пі́вника пі́вників давальний пі́вникові, пі́внику пі́вникам знахідний пі́вника пі́вники, пі́вників орудний пі́вником пі́вниками місцевий на/у пі́вникові, пі́внику на/у пі́вниках кличний пі́внику пі́вники

ко́кош – іменник чоловічого роду, істота (півень) відмінок однина множина називний ко́кош ко́коші родовий ко́коша ко́кошів давальний ко́кошу, ко́кошеві ко́кошам знахідний ко́коша ко́коші, ко́кошів орудний ко́кошем ко́кошами місцевий на/у ко́коші, ко́кошеві, ко́кошу на/у ко́кошах кличний ко́кошу ко́коші [діал.]

дунду́к 1 – іменник чоловічого роду, істота (індійський півень) відмінок однина множина називний дунду́к дундуки́ родовий дундука́ дундукі́в давальний дундуку́, дундуко́ві дундука́м знахідний дундука́ дундуки́, дундукі́в…

Півонія і півень. Ні вогника ж, ні диму, А вранці знову півень – кукурік! І знов той самий півень-будимир. Села нема, а півень кукуріче.

та півень. Тепер уявіть: засніжений ліс, віхола, дерева стогнуть, вовки в кучугурах тонуть, а серед того холоду, голоду, самотності з димаря в’ється затишний димок, Потріскують дрова в печі, шкварчить сковорода — корова млинці пече, віл мак тре в макітрі, баран картоплю чистить, а півень сидить на жердині, кукурікає, розважає.

Та саме на той час десь далеко заспівав півень; труп ліг у труну, і віко над ним зачинилось. Коли це враз засвистіло щось іздалеку; то заспівав десь ген-ген півень. Заспівав півень.

До прикладу, коли український півень в українському селі кукурікає, розганяючи нечисту силу, десь аж перед світанням, то півень-тубілець лементує всеньку ніч, з інтервалом довжиною в 40 секунд, сходячи на неприємний занижений фальш в кінці кожного вереску.

Ліна Костенко «ПЕРШ, НІЖ ПІВЕНЬ ЗАПІЄ…» Мікеланджело «Погляньте на цього Єремію, який, схрестивши ноги, однією рукою погладжує бороду, спершись ліктем на коліно, іншу ж опустив між ніг і голову схилив так, що явно видно його сум, його думки і гірке його роздум про свій народ.

— крім Дмитра, більш ні на кого було й подумати, тільки й Дмитрові пояси, навіть найсвяточніші, проти цього були що півень проти павича, — І тут запіяв півень — і в змиг ока постіль її спорожніла, навіть подуву тепла по тому величезному тілові не зоставивши, а Ганнуся провалилася в сон, як у глухий колодязь без сновидінь.