Результати пошуку слова: Під гору

під го́ру – прислiвник незмінювана словникова одиниця

Неначе на площі вправ розвинулася розстрільна та рванула скорим кроком під гору в напрямі лісу на Лисоні. О.Будзиновського, яка розвинувшись у бойову лінію, на чолі зі старшинами і підстаршинами, з розмахом рушила вперед під гору, звідки сходили в долину ворожі лави. 95 [93] З денника Горука, на підставі цит.

Поспішала під гору, бо він сховався за закрутом і міг би легко отак зникнути з очей. Потяг ті валізи під гору, за ним пішла, помахуючи майже порожнім чемоданом, Неоніла, за нею матері з набитими їжею сумками, а ззаду ступала дивовижно спокійна і на позір байдужа Оксана із сумкою, в якій лежали подарунки молодим від неї й матері.

Дорога в’ється глибоким яром у лісі і починає помалу підійматися на гору. Кілометрів через три дорога різко підіймається на гору. Піднявшися на гору, кіннотчики дали кілька стрілів у наш бік і разом з тачанками зникли за обрієм. Розмахуючи руками, рвучким рухом підніс його вгору: –

У святу неділю не сизі орли заклекотали, Як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, Угору руки піднімали, кайданами забряжчали, Господа милосердного прохали та благали: “Подай нам, господи, з неба дрібен дощик, А знизу буйний вітер! Вони були спутані на передні ноги й через те важко стрибали, підкидаючи вгору голови.

Втікачі мчали під гору, спотикалися і – щоб утримати рівновагу – розмахували руками, та машина трималася все на тій самій віддалі від них. Знайшлися люди, які тієї критичної ночі бачили над будинком ясний туманець, подібний до полярного сяйва: він піднявсь угору і втопився в хмарах.

Недалеко зривається кілька гранат, і татарське зілля, пруття верболозу, як од вітру, злітає вгору Підкошуючи мочар, ще деренчать автомати, а потім і голоси, і м’які здвиги землі віддаляються від нього. І, немов тяжке зітхання, поволі вгору підіймається дорога, посічена зморшками, подзьобана вирвами, неначе віспою.

11 А всі вояки, що були з ним, пішли під гору, і підійшли, і прийшли навпроти того міста, і таборували з півночі Аю, а між ним та між Аєм була долина. 22 Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? 23 Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі?

Не встигли оглянутись, як біля нас на відстані до десяти метрів плавними стрибками піднялось на гору кілька красенів. Між горами – Златоуст, покритий чорним димом, який валив із багатьох заводських димарів, піднімався вгору, а відтак хмарою стелився над містом.

— Януш на Черчені підняв угору два пальці. Зрештою, той сумний Великдень поступово западався під землю, клепала дубові згоріли в печах, і вітер розвіяв попіл, бо події покотилися, як колеса під гору: настала війна Гітлєра з Польщею, у вересні нас визволили брати із-за Збруча. Якщо є у голові олія, то піде вгору.