ЛЕМ Станіслав – Соляріс
Щось зупинило капсулу з пронизливим скреготом сталі, яка пружинисто вдарилася у сталь, щось піді мною відчинилося, і металева оболонка, в якій я летів стоячи, протягло зітхнувши й засичавши, закінчила свою стовісімдесятикілометрову подорож. Ноги піді мною тремтіли, я розгублено озирався на всі боки.