Skip to content …теж зродиться первісна зеленість, сміх зеленого листя, перехлюпи зелених сонць між деревами, і трави бігтимуть звідусіль тобі назустріч, а там вдарять своєю білістю піски, ввірвуться в причаєність гущавин, порозпихають у боки сосни, і ти вскочиш у сипучість, попадеш у глибочезні колії, вибиті велетенськими колесами дизелів, буксуватимеш… Тут їй в голову не лупати, В ухах не стріляти, Зуби не лупати, Кровйов не плювати, Місця не шукати, Але іти собі На широкі броди, На глибокі води, Там їй піски пересипати, Води міряти, Каміння лупати, Броди розширяти,- Які заглибокі, Які заширокі, А чистого, Божого, Молитвенного Михайла – Лишити. 