ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова
Він випростався, отираючи піт, і здригнувся. … Знову витер з лоба піт і важко сів на ложе, намагаючись рівніше дихати. … Хіба може серце виїхати з тіла і чи може рука, відірвавшись від тіла, піти гуляти бозна-де? … «Треба піти Із цього ґанку, – … На чолі його світився холодний, як роса, піт, і місяць пив його, як росу.