Ольга Кобилянська – Через кладку
будь і хибне, а моє щире бажання є піти за їх слідом… Я дивився хвилю, захоплений її молодим запалом, мовчки на неї, в її гарне, потрохи зворушене лице, а далі обізвався: — … Цим разом, здається, мав він більше часу, бо зробив мені навіть пропозицію піти на прохід. … А замість піти на вечірку, я пішов далеко на прохід.