ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад Posted on by / 0 Comment Щодня з раннього ранку він сідав до роботи, а коли закінчував, знаходив Кетрін, і вони вирушали до затишної бухточки між скель, де був піщаний пляжик, і там засмагали й купалися.
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment І лише де натрапить на споруди з мокрого піску, напередодні старанно виліплені дітьми, на мініатюрний середньовічний замок з дбайливо виведеним комплексом веж, мурів та захисних ровів або загледить піщаний, зліплений дитячими руками кораблик (зародок «Оріона» з увіткнутим зверху вітрильцем із черепашки), —
БЕРРОУЗ Эдгар – Повернення Тарзана Posted on by / 0 Comment Дівчина також подивилася і побачила метрів за тридцять піщаний берег, а далі зелені хащі тропічних джунглів.
УЕЛЛС Герберт – У безодні Posted on by / 0 Comment йому здавалося, ніби кеб проїздить просто крізь якийсь піщаний пагорб; було зовсім темно, аж поки він крізь скелі, зарості та інші чималі перешкоди знов дістався на поверхню; і коли його повели нагору, до його власної кімнати…
РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі) Posted on by / 0 Comment Берег був піщаний, день – надзвичайно сухий.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3 Posted on by / 0 Comment Трупи ворогів навантажили на хури, відвезли на піщаний [278] кар’єр і там закопали.
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель Posted on by / 0 Comment Сьогодні – піщане пустище з цілою армією строкатих кілочків, завтра – піщаний пласт, післязавтра – щебеневий кар’єр, каменярня, величезний казан конгломератів, піщанику, глини та вапна і, нарешті, ущелина, на дні якої ніби кишіла черва.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Голий піщаний зализень серед морського простору, драні рибальські курені і одним однісінька постать мечеться в темряві біля води, надриваючись від крику.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2 Posted on by / 0 Comment Поперек річки поклали колись у три ряди каміння для пішоходів, а коні могли пройти поміж рядами; посередині русла вода намила піщаний острівець, і завжди ще здаля можна було почути шум води, що б’ється об каміння.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Течія зрушила з місця, заносячи поступово яму, поки з води не висунувся піщаний язик, що через рік вкрився млакою, а ще через рік заріс кущиками лози.
