ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев
думав він.- Я радий, що допомагав її захищати, коли був іще шмаркачем, і мову погано знав, і навіть не бачив її як слід до того ясного зимового дня, коли ходив у тил перев’язати легеньку рану і раптом побачив, як вона виринає з моря. … Оглядає в місті геть усе, як радить путівник Бедекера, їсть і п’є що попало.