ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється
Тож i тепер, знаючи, що нiхто не чув школьникової бесiди, вiн приймав дуже радо добру ворожбу i вiткнув десятку в надставлений школьникiв кулак. … Ось нас ту в дванадцять, i я думаю, що кождий з нас радо до того пристане. … i величезний смiх радостi пiшов помiж робiтниками. … думав вiн, затираючи руки з радостi.