Стендаль – Червоне і чорне
Ця думка втішала його у нещастях, які здавалися йому жахливими, і подвоювала його радощі, коли було чому радіти. … — Е, всі, всі вони,— скрикнув він несамовито,— радітимуть з ганебної пригоди, що трапилась зі мною! … А тепер серед людей благородного походження тільки якийсь Арачелі може отак радіти йому.