Skip to content Тепер, хлопці, ідем спати, Бо маємо рано встати, Та вставайте всі раненько, Убирайтеся борзенько У постоли скирянії, У волоки шовковії, Бо зайдемо та до Дзвінки — До Штефанової жінки”. “ …
Ой, устали раненько Та важкенько зітхнули, Та підняли паруса вгору, Та за Дунай махнули. 