ЄШКІЛЄВ Володимир – Пафос
Рвучко розвертається до скверу. … Білі звірині зуби стискаються, дівчина стрибає, злітаючи над шерехатим кордоном, і рвучко обертається, відкриваючи сновидцю спину з глибоким хребтовим рівчаком й кальдерами рамен. … Коли вона проминає коридор, вхідні двері рвучко розкриваються, на порозі виникає темна постать.