Skip to content Просторічні елементи, що перебувають на межі літературного вжитку, а то й виходять за його межі, –спотворені, помилкові комплекси в неграмотному оформленні (врем’я, звиняйте, скіко), згрубіла, знижена лексика, вульгаризми (брехати, гиржати, патякати, регіт, скиглити, тюхтій), – …він, Бейярд Лодж, знав Сільського Дженджика, мов свої п’ять пальців – знав кожну звивину його мозку, його думки, мрії, таємні бажання, його грубувату пиху, самовдоволений регіт, пекуче почуття неповноцінності, яке спонукало його в ім’я самоствердження займатися постійно звеличуванням власної персони. 