ФРАНКО Іван Якович – Iз секретiв поетичної творчостi Posted on by / 0 Comment …запахом мiрри i кадила; його любов – се запах пахощiв понад усi аромати; у дiвчини запах одежi є мов запах дивану; сама вона – се садок, засаджений оливками, шафраном, рожами, цинамоном, мiррою i алоесом i всякими деревами, що дають кадило з найкращим запахом.
Малолітній – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Тачинські цілком заспокоїлися і спали цілу ніч мов на пахучих рожах.
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА Posted on by / 0 Comment Одного разу я купив кривавий роман про Рожа Шаваню з Баконського лісу, а там бракувало першої частини, і я мусив здогадуватися про те, що було спочатку, бо навіть і в такій розбійницькій історії без першої частини не обійтися.
Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ Posted on by / 0 Comment А білий тиждень, коли білять хати, чепурять подвір’я, Данилкова мати, хоч і бідна господиня, що й кози в дворі не має, а й вона той двір обмете й обмиє, і хату обмережить цяточками й рожами, коло печі цілісінький день товчеться, і нема ні в кого на селі такого хисту прикрасити піч.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв Posted on by / 0 Comment Крила голубкiв, що гойдались перед образами на нитцi, замiненi були новими, ще бiльш яскравими, а на те, щоб набути шматок шпалеру з червоними рожами пiд образи – пiшли усi яйця, якi збирались одно до одного.
НАЛИВАЙКО Степан – Таємниці розкриває санскрит Posted on by / 0 Comment врожай подекуди має форму рожай.
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР Posted on by / 0 Comment Та голоду раді, та бога благають, Щоб ще хоч годочок хлібець не рожав.
МАТІОС Марія – Нація Posted on by / 0 Comment …АНДРІЙКА вже прорізався пушок над верхньою губою, коли одного надвечір’я Андрея в білій лляній сорочці із пришпиленими до неї липовими та жасминовими суцвіттями, дикими рожами та тугими голівками деревію, із незвичним рум’янцем на щоках і дивним блиском в очах уперше з часів своєї упертої дитячої образи стала на порозі сусідської хати…
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Біла сорочка наче в рожах-квітах палахкотить на всі груди — то вона забризкана кров’ю, і обличчя заюшене, й зуб виплюнув, а проте веселий.
