Результати пошуку слова: Розкішні
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні… Поле – що безкрає море – скільки зглянеш – розіслало зелений килим, аж сміється в очах. … Грошики, що придбала, пішли на розкішні убори, на дорогі наїдки та напитки… А тут, лихо!
Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода
У Петербурзі вже йшли дощі, а на Вкраїні сіяло сонце, зеленіли, мов оксамит, розкішні вруна озимини і на левадах та на заплавних луках Збиралось птаство на невеселі осінні грища. … Коса жихтить, зітхає, дзвонить, і соковиті, розкішні трави лягають весело на край покосу, іпе не підозрюючи, що то кінець, загибель…
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський
Вечері наші були розкішні: годовані кури матінчині, яйця, молоко, масло, дрова тощо; все те бралося в сусід секретно; а винахідливим розумом брата горбаня всі сліди вміло заміталося, й ні від кого жодної скарги не бувало. … Лежала собі, розманіжившись, на розкішній постелі, а перед нею дівки шили їй нову сукню до балу.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ
Всі вони були одягнені в розкішні польські кунтуші, а на багатьох із них виблискували ще й срібні лати. … Поки імпровізовані ляхи переодягались і вбирали у розкішнішу збрую коней, Найда встиг відрядити двох козаків у Круглий ліс до коша: вони мали повідомити наказного отамана, щоб він чекав їхній загін не раніше як за чотири дні.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
Розкішні його коси були розпатлані й завжди насовувались на вуха й на лоб і закривали й без того маленький його лоб. … І вона вхопила одну гілку, нахилила, проворно зірвала два розкішні китяхи квіток і подала паничеві. … Тричі зачісувала вона свої розкішні чорні коси і тричі зміняла зачіску на голові.