Розорати Posted on by / 0 Comment розора́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив розора́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа розорі́мо, розорі́м 2 особа розори́ розорі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа розорю́ розоремо́, розоре́м 2 особа розоре́ш розорете́ 3 особа розоре́ розорю́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … розора́в розора́ли жін.р.
Розорити Posted on by / 0 Comment розори́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив розори́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа розорі́мо, розорі́м 2 особа розори́ розорі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа розорю́ розо́римо, розо́рим 2 особа розо́риш розо́рите 3 особа розо́рить розо́рять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … розори́в розори́ли жін.р.
Розохатися Posted on by / 0 Comment розо́хався, розо́хавсь розо́халися, розо́хались жін.р. … розо́халася, розо́халась сер.р. … розо́халося, розо́халось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник розо́хавшись
Розор Posted on by / 0 Comment розо́р – іменник чоловічого роду (від: розори”ти, розори”тися) відмінок однина множина називний розо́р родовий розо́ру давальний розо́ру, розо́рові знахідний розо́р орудний розо́ром місцевий на/у розо́рі, по розо́ру кличний розо́ре* [розм.]
Розорювати Posted on by / 0 Comment розо́рював розо́рювали жін. … розо́рювала сер. … розо́рювало Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник розо́рюваний Безособова форма розо́рювано Дієприслівник розо́рювавши
Розохочуватися Posted on by / 0 Comment розохо́чувався, розохо́чувавсь розохо́чувалися, розохо́чувались жін. … розохо́чувалася, розохо́чувалась сер. … розохо́чувалося, розохо́чувалось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник розохо́чувавшись
Розохкатися Posted on by / 0 Comment розо́хкався, розо́хкавсь розо́хкалися, розо́хкались жін.р. … розо́хкалася, розо́хкалась сер.р. … розо́хкалося, розо́хкалось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник розо́хкавшись
