Skip to content , а голос сам ішов собі з горла, ніби й не пропадав ніколи, і витворював якісь дивні чудеса, дражнився, грався, і розтікався, і утікав поміж дерева і могили, і знову вертався, срібний, до неї – аж вона хотіла ловити його руками, щоб сховати в пазусі, чи в кишені, чи будь-де інде… 