ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова
Це озвалося в Олізаровій душі новим спалахом болю; він знову побачив рідний дім і сивого батька на порозі, дивився той на шлях крізь розчинені ворота – в’їжджали у ворота вози. … Він подумав, що двері можуть бути замкнені, але вони розчинилися з голосним рипом. … З вискотом розчинилися двері, і на порозі став князь.