Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР Posted on by / 0 Comment Зайде сонце – Катерина По садочку ходить, На рученьках носить сина, Очиці поводить: “Отут з муштри виглядала, Отут розмовляла, А там… а там… сину, сину!” Та й не доказала.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський Posted on by / 0 Comment І хто б то не підписав навіть смертного на себе вироку, якби спонукала його до того молоденька дівчина, в ранковій суконці, що напівзатуляла все святотаємне, дівчина, котра, охопивши своїми рученьками, цілує вас… не вона, так канальські чари її переконають вас, як і мене.
Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник Posted on by / 0 Comment Що, послати всіх вас туди, аби ви рученьками розгребли і перебрали?
Адріан Кащенко – Славне військо Posted on by / 0 Comment Ой, вдарили запорожці навхрест шабельками, Повтікали вражі ляхи попід рученьками.
