Результати пошуку слова: Рученята

ПРУС Болеслав – Фараон

Posted on by / 0 Comment

Це рожеве пташеня буде колись ходити, розмовляти, навіть навчатися мудрості в жрецьких школах… Ти бачиш його рученята, Тутмосе?  … – Запам’ятай собі ці малі рученята, щоб колись розповісти про них, як я подарую йому полк і накажу носити за собою мою сокиру… І це мій син, мій рідний син!..

ВОВЧОК Марко – Дев’ять братiв i десята сестриця Галя

Posted on by / 0 Comment

– покрикнули другi всi й посипалися з печi, як достиглi грушки, а Галя простягала рученята до меншого брата й гукала вже: – … А Галя, провiвши козака очима, ще довгенько проводила його мислоньками, поки аж забулася коротеньким сном до ранку, тут-таки коло вiконечка, схилившись голiвкою на складенi рученята.

Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр

Posted on by / 0 Comment

Побачивши розлите молоко, сплеснула рученятами і побігла на гору. … Та бідна вхопилася рученятами за клинок і кричить до мене: рятуй Марусю!… … Стоячи на рундуку, вона захоплено плескала рученятами. … Одягаю знову свою спідницю і тільки тепер зауважую Дузю, що зблідла, притиснувши до грудей рученята, сиділа мовчки у куті на рундуку.

МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

Posted on by / 0 Comment

– А коли підросли мої синочки, коли їхні рожеві вустонька лепетали ніжне словечко «ненька», коли їхні рученята не тільки шукали моєї пазухи, а й обвивали мою шию, я зрозуміла, що на світі є така любов, до якої не можуть дорівнятися ніякі інші любові, –

КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся

Posted on by / 0 Comment

Так-бо почервоніла, як я їй став закидати, що її полюбив, і очиці опустила у землю, а рученятами усе хусточку крутила, вже, вірно, з серця; а як пішла за Оленою, то не тільки йому і словця не сказала, та і не глянула на нього».

Тарас Шевченко – Гайдамаки

Posted on by / 0 Comment

Нащо батько, мати, високі палати, Коли нема серця з серцем розмовлять Сирота Ярема – сирота багатий, Бо є з ким заплакать, є з ким заспівать: Єсть карії очі – як зіроньки, сяють, Білі рученята – мліють-обнімають, Єсть серце єдине, серденько дівоче, Що плаче, сміється, і мре, й оживає, Святим духом серед ночі Понад ним витає.

Євпраксія – Загребельний Павло

Posted on by / 0 Comment

Побігла до священного дуба, забилася в дупло, затулила рученятами очі, маленька, тоненька, біловолоса, як Євпраксія. … Тоді маленька Євпраксія несподівано випручала свої рученята і кинулася до Євпраксії великої і промовила: “Ма!..”